Минулий тиждень пройшов для експертного співтовариства України та Молдови під знаком «заморожених конфліктів».
Саме минулого тижня, у понеділок 24 вересня 2012 р. у Києві відбулася організована Групою стратегічних та безпекових студій за сприяння Громадської Ради при МЗС України Міжнародна конференція «Балкани-Кавказ-Придністров’я: історична драма і виклики сьогодення». Цей захід був підсумковою подією в рамках проекту «Заморожені конфлікти на пост-комуністичному просторі: уроки для України».
У Конференції взяли участь експерти з Азербайджану, Грузії, Молдови та Сербії, Посол Молдови в Україні Й. В. Пан Іон Ставіле, представники дипломатичних місій Азербайджану та Грузії, співробітники МЗС України, шановані українські експерти.
Захід мав великий резонанс з огляду на те, що наближається головування України в ОБСЄ і відтак питання заморожених конфліктів та їх врегулювання гостро стоїть перед очільниками українського зовнішньополітичного відомства.
Більшість експертів дійшли згоди щодо того, що у конфліктах, які обговорювалися, цілком однозначно негативною є роль Москви, яка у той чи інший спосіб інспірує нестабільність у регіоні. До всього, грузинський експерт Давид Мацаберідзе зауважує, що далеко не всі абхазці у захваті від російського протекторату, а також тієї обставини, що росіяни планомірно заселяють Південну Абхазію. Понад те, і експерт з Грузії, і Керім Керімлі – один з провідних фахівців з Азербайджану зауважили, що роль РФ у регіоні Південного Кавказу посилюється, відбувається мілітаризація регіону. А Азад Іса-заде, що представляв Інститут миру та демократії (Баку, Азербайджан) підкреслив, що ймовірність ескалації на Південному Кавказі досить висока і чи не ключовим чинником, що утримує сторони від початку бойових дій є банальна корупція – гроші, що мали б витрачатися на війну «банально розкрадаються».
Значний інтерес викликала доповідь експерта з Белградського центру безпекових студій Марка Ковачевіча. М. Ковачевіч та його колега Філіп Ейдус зауважили, що саме Косовська проблема є наразі ключовою перешкодою європейській інтеграції Сербії – істеблішмент Сербії ніколи не піде на визнання Косово, навіть якщо ціною цьому стане втрата Белградом європейської перспективи. Водночас експерт зауважив, що спекуляції навколо Косовського прецеденту безпідставні: «міжнародне право не має поняття прецеденту». До того ж експерт вважає, що існує більше підстав говорити про заморожений конфлікт всередині Косово (на Півночі, де проживає сербська більшість) аніж про Косовський «заморожений конфлікт».
Обговорили експерти також і ситуацію в Україні. Щодо офіційної позиції Києва стосовно «заморожених конфліктів» представник МЗС Є. Єнін зокрема зазначив, що в цілому «неврегульвані конфлікти заважають міжрегіональному співробітництву та втіленню масштабних проектів, є живильним середовищем для транснаціональної злочинності». Він також відзначив поліпшення відносин Києва та Кишинеу, активну роль Києва у форматі «5+2» та вбачає перспективу врегулювання в цілому за моделлю єврорегіона «Дністер».
В той же час українські доповідачі – Михайло Гончар, Ігор Семиволос, Олександр Майборода та Максим Розумний зосередились на проблемах, які мають конфліктний потенціал для України – енергетичні відносини, іслам – його реальні та містифіковані виклики, етнонаціональні питання та мовна проблема. Серед іншого професор Національного педагогічного університету ім. Драгоманова М. Розумний зазначив, що мова може бути зброєю, що не гірша за автомат Калашникова. Натомість, І. Семиволос зазначив, що зростає конкуренція за політичну першість між ісламськими організаціями і в перспективі, в умовах послаблення ролі профільних державних інституцій може виникнути загроза зіткнення між ними. В свою чергу професор Майборода зауважив, що існує проблема встановлення співвідношення прав меншин та національної більшості, а етнічні конфлікти використовуються в якості інструментів суперництва за енергоресурси. Із ним погодився Михайло Гончар, який підкреслив, що Каспій є конфліктогенною зоною у перспективі.
Відразу після київської конференції 25-26 вересня 2012 року у Молдові відбулися заходи проекту «Пошук нових стратегій врегулювання конфліктів: уроки Кіпру». Виконавцем проекту виступала Асоціація зовнішньої політики Молдови. В рамках організованих Асоціацією заходів експерти з Кіпру, Греції, Туреччини, Сполучених Штатів Америки, України та Молдови взяли участь у робочих поїздках до Придністров’я, зустрічах з представниками Єврокомісії та ПРООН у Кишинеу. Ключовим меседжем, озвученим представниками Кіпру стало те, що в діях представників Лівобережжя та Правобережжя Дністра вони бачать помилки, яких припускалися і у випадку «кіпрської проблеми» і якщо такий тренд збережеться, то наслідком стане багаторічна консервації проблеми.
Згадувалось також і про Україну як одного з учасників Придністровської проблеми. Зокрема, коментуючи критичні висловлювання лідера Придністров’я Є. Шевчука на адресу України окремі експерти з Тирасполю заявили, що це є спробою утримати «Придністровське питання» на порядку денному відносин Україна – РФ та віднайти козирі для подальших переговорів щодо демаркації кордону з Україною.
За результатами згаданих заходів Виконавчий директор Групи стратегічних та безпекових студій Ярослав Матійчик зазначив, що «заморожені конфлікти, їх історія, хід та наслідки мають стати вивченими уроками для України, де теж є гіпотетичні загрози таких конфліктів, а отже є необхідність пильної уваги до динаміки їх посилення».
Заходи в Україні та Молдові підтримувалися Програмою «Схід-Схід: партнерство без кордонів» Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду «Сорос–Молдова»