Сергій Герасимчук – коментар для Радіо “Свобода” у матеріалі Богдани Костюк
У Києві учасники переговорів із придністровського врегулювання, використовуючи тактику «малих кроків», змогли узгодити кілька документів. Один із них парафовано, два підписані. Ці документи у разі їхньої реалізації полегшать життя придністровцям і дозволять зняти соціальне напруження по обох берегах Дністра, вважають учасники переговорів.
Як повідомив спеціальний представник діючого голови ОБСЄ Андрій Дещиця, учасники київського раунду переговорів парафували протокол, який стосується переміщення мешканців Придністровського регіону. При цьому враховано рішення Республіки Молдова від 11 листопада цього року, яким скасовано адміністративні бар’єри для переміщення придністровців.
«Ми підписали протокольне рішення щодо здійснення міжнародного проекту реконструкції очисних споруд у місті Дубоссари і колекторної системи у місті Кріуляни; протокольне рішення про досягнення згоди в окремих соціально-економічних питаннях, які стосуються пенсійного забезпечення населення Придністровського регіону», – поінформував журналістів Андрій Дещиця.
Нинішній раунд переговорів у форматі «5 плюс 2» – останній під час головування України в ОБСЄ, нагадав Дещиця, але Україна як ініціатор цього формату і надалі активно працюватиме для врегулювання придністровської проблеми.
«Як держава-гарант і посередник у переговорному процесі. Україна продовжить активно працювати для досягнення прогресу у придністровському врегулюванні і зміцненні безпеки і стабільності у регіоні», – пообіцяв Дещиця.
Від політики – до практичних рішень
Політичні представники Кишинева Еуджен Карпов та Тирасполя Ніна Штанскі відзначили дієвість так званої «тактики малих кроків». За їхніми словами, політики і у Кишиневі, і у Тирасполі готові спільно працювати над проблемами, які мають практичний вимір для життя населення усієї країни.
«Шкода, що ми у Києві не змогли порозумітись при обговоренні торговельно-економічних стосунків, від яких залежить і рівень життя придністровців, але ми шукатимемо можливості для вирішення цих проблем. Натомість у Києві ми підписали протокольне рішення про здійснення міжнародного проекту (це пропозиція Німеччини), який дозволяє реконструювати очисні споруди у місті Дубоссари і колекторну систему у місті Кріуляни. Це поліпшить екологічну ситуацію в регіоні», – зазначила Ніна Штанскі.
«Кишинів спростив процедуру пересування мешканцям Придністровського регіону. Ми досягли певного успіху при обговоренні транспортних питань, серед іншого, поновлення міжнародних залізничних перевезень через Придністровський регіон Сподіваюся, маленькими кроками, але пройдемо і шлях до порозуміння в економічній сфері. На наступних раундах переговорів, уже під головуванням в ОБСЄ Сербії і Швейцарії, будуть обговорені питання ремонту моста через Дністер у районі сіл Гура-Бикулуй – Бичок», – заявив Еуджен Карпов.
У свою чергу, голова місії ОБСЄ у Молдові Дженіфер Браш відзначила, що багато проблем у стосунках між Кишиневом і Тирасполем можна вирішити, маючи політичну волю керівників Молдови і Придністровського регіону.
Іноземні впливи на «заморожений конфлікт» у Придністров’ї
Дженіфер Браш зазначила, що вирішення більшості проблем є у площині порозуміння між лідерами Молдови і самопроголошеної Придністровської республіки.
«Процитую російських учасників переговорів, які заявили: пошуки і знаходження спільних рішень залежить від усіх учасників переговорів із придністровського врегулювання. Власне, ми працюємо у форматі «5 плюс 2», маємо враховувати інтереси кожної зі сторін і шукати компроміси», – відзначила Браш.
Незалежні експерти у Молдові й Україні зазначають, що доволі часто досягти компромісів заважає російська сторона. Директор програм Інституту публічної політики (Молдова) Оазу Нантой у розмові з Радіо Свобода зазначив, що Кремль використовує Придністровський регіон як механізм тиску на Кишинів, який планує парафувати у Вільнюсі угоду про асоціацію Молдови з Євросоюзом.
«Придністровський регіон – це не лише проросійське керівництво, ідеологія «русского мира», але і полігон, на якому російські спецслужби використовують свої технології впливу, – каже експерт. – Кремль діє, як-то кажуть, «не танками, а банками»: придністровські пенсіонери мають надбавку до пенсій, бізнесмени, які працюють на російський ринок, мають свої преференції, тощо».
Керівник програм Групи безпекових студій Сергій Герасимчук також упевнений: напередодні саміту «Східного партнерства» у Вільнюсі Кремль може зіпсувати плани і Кишиневу, і Брюсселю.
«Придністров’я не є анклавом Росії. Придністров’я є механізмом, який дозволяє команді президента Путіна реалізовувати свої інтереси і посилювати свій вплив у регіоні. Нині фактично іде змагання за Молдову, її майбутнє між Росією й євросоюзом», – стверджує Герасимчук.
У Росії чимало політиків вважають, що ЄС активізував свої зусилля щодо учасників «Східного партнерства» після створення Росією, Казахстаном і Білоруссю Митного союзу та Єдиного економічного простору. Придністровський регіон росіяни бачать у євразійському економічному просторі, вважають Герасимчук й Нантой.
Точку зору Москви 19 листопада на круглому столі у раді Федерації Росії висловив начальник відділу Євразійського економічного співтовариства МЗС Росії Сергій Єжов.
«Ігнорування молдавською стороною економічних інтересів Придністров’я може самим негативним чином позначитися на процесі врегулювання придністровського конфлікту і завдати шкоди мешканцям регіону», – застеріг дипломат.