Починається грудень, а, отже, наближається час підводити підсумки 2021 року. Наукова робота у безпековій сфері не стояла на місці, тому експертній спільноті є чим похвалитись за ці 12 місяців.
Ділимось з вами оглядом найцікавіших (на нашу думку) наукових публікацій у сфері безпеки та стратегічного планування за цей рік, який підготувала аналітик Групи СБС – Дарина Судачек
Назва статті: “Парадокс цивілізації: інституційні джерела безпеки та процвітання” (The Paradox of Civilization: Preinstitutional Sources of Security and Prosperity)
Автори, журнал: DAL BÓ, E., HERNÁNDEZ-LAGOS, P., & MAZZUCA, S., American Political Science Review
Теги: історія, безпека, економіка
Мова: англійська
Час прочитання: до 1 години
Посилання: https://bit.ly/3xdKlCy
Опис: Безпека та процвітання мають йти пліч-о-пліч, якщо цивілізація (автори також проводять паралелі із “державою”) має намір вижити. Географічні особливості впливають на розвиток кожного із компонентів, проте важливішими є правильні інвестиції. Древня Єгипетська цивілізація отримала статус “подвійної щасливиці”, оскільки пустелі забезпечували їй безпеку від ворогів, а плодючі землі Нілу – прибутки. Шумерська ж, натомість, географічно не була ізольована від інших ворожих племен. “Інвестиції” в економічний розвиток (у вигляді покращених систем зрошування, наприклад) призвели до збільшення прибутків, які вона, у свою чергу, вкладала у захист своїх кордонів, будуючи стіни. Важливим є розуміння етапності: якщо приділяти увагу тільки економічному розвитку, то цивілізаційний потенціал все одно лишається негативним. Агресивність зовнішніх ворогів тільки збільшуватиметься, а можливості для захисту – ні. Висновок здається очевидним: при початкових несприятливих безпекових умовах, важливо почати інвестувати в економічний розвиток. Однак прибутки розподілити таким чином, щоб з кожним етапом підвищувати рівень захисту. Тільки тоді цивілізаційний потенціал стає позитивним.
Назва статті: “Чи державні репресії викликають протести? Докази таємного нагляду поліції в комуністичній Польщі” (Does State Repression Spark Protests? Evidence from Secret Police Surveillance in Communist Poland)
Автори, журнал: HAGER, A., & KRAKOWSKI, K., American Political Science Review
Теги: історія, безпека, комунізм, радикалізація, авторитарний режим
Мова: англійська
Час прочитання: до 1 години
Посилання: https://bit.ly/3FJyzTc
Опис: Ненасильницькі репресії, як от постійний нагляд за громадянами в авторитарних режимах, психологічно впливають на стан людей. Постійне відчуття небезпеки і те, що за кожним вашим кроком стежать, може викликати тривожність і навіть страх. У спробах зберегти авторитаризм, “таємним” поліцейським вдавалось зупиняти дисидентські рухи, викриваючи кожного супротивника режиму по черзі. До шпигунської мережі долучали навіть католицьких священників. Атмосфера недовіри у суспільстві процвітала, і ти, як громадянин, лишався сам на сам.
Однак, існувала і зворотня “ефективність” нагляду: окрім страху, люди також відчували злість та приниження від того, що за ними постійно слідкують. Ці відчуття спонукали відкрито доєнюватись до акцій супротиву. Аби не асоціюватись із режимом, громадяни ладні були публічно протестувати всупереч суспільним нормам ПНР.
До таких висновків автори дійшли, аналізуючи дані таємної поліції з муніципалітетів Верхньої Сілезії – Південної частини Польщі. В їх основі – архіви таємної поліції з 1945 по 1989 рік, частота протестів з 1980-1986 та саботажів, які вимірювались результатами “суботників” 1975 -1979 рр. І хоч вплив фізичного нагляду на ріст саботажу не був доведений (що пояснювалось ідеологічною основою головного опозиційного польського руху – “Солідарність”), підтвердився позитивний вплив на кількість протестів.
У сучасному світі, де фізичний нагляд за громадянами замінюється кіберспостереженнями, загроза протестування значно нижче. Невидимість “ворога”, – спостереження виключно у цифровому просторі, користувачі самі розголошують інформацію про себе, – усі ці фактори сприяють тому, що люди не відчувають на тому ж рівні злість, страх чи недовіру. Відтак, і потенційний супротив значно нижчий.
Далі буде…